Означення бувають узгоджені й неузгоджені

Узгоджені означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, числівниками,
займенниками (крім особових його, її, їх):
1. В
гречках некошених стоїть барвистий мед, натруджено-густий, немов земля пахуча
(А. Малишко).
2. В
єдиний звук мільйони струн народних злиті — у цій пшениці, в цьому ситі!(М.
Рильський).
Кількісний
числівник означенням у
реченні виступає лише в непрямих відмінках, крім знахідного, однакового з називним.
Поєднання кількісного числівника в називному (знахідному) відмінку з іменником
виступає як один член речення — підмет або додаток.
Неузгоджене означення до означуваного слова приєднується зв’язком керування
або прилягання.
Неузгоджені
означення виражаються іменниками, особовими займенниками, неозначеною формою
дієслова, словосполученням:
1. До
мене підходить людина (яка?) середнього віку (О. Довженко).
2. Година
(яка?) для праці настала (Леся Українка).
3. Дорога
(яка?) ліворуч була наглухо закрита дубовими завалами (О. Гончар).
4. Одні
тільки бажання (які?) творити добрі діла й зостались при мені на все життя (О.
Довженко).
Неузгоджені означення, виражені іменником, бувають безприйменникові і прийменникові.
Безприйменникові неузгоджені означення виражаються словоформою в родовому відмінку:1) Голосом (яким?) любові і скорботи нам кричать румовища німі (М. Бажан).
2) З шиї звисало важке глиняне намисто різних яскравих кольорів (Леся Українка).
Прийменникові неузгоджені означення найчастіше виражаються словоформами з прийменниками з (із), в (у):
1) Крива, похилена хатина, з чорною стріхою і білими стінами, стояла поміж закинутих, із забитими вікнами осель (М. Коцюбинський).
2) На ній були чобітки з високими каблуками, спідниця в рубчик, тепла байкова кофта (В. Земляк).
3) Під деревом стояла дивної краси висока молода красуня в білому убранні, в червоній шапочці на голові (І. Нечуй-Левицький).
Комментариев нет:
Отправить комментарий